Click to order
Total: 
ПІБ
Ваш номер телефону
Місто доставки
Номер відділення Нової Пошти
Коментар для нас:
Спосіб оплати
Прокачайся разом з нами
Підписуйтесь на наш телеграм канал і тоді ви точно не пропустите наші круті статті
Люди

Гайд: як через handmade посуд розвивати любов до себе

15 Липня 2020
Переглядів: 2133
ЛЮДИ
Гайд: як через handmade посуд
розвивати любов до себе
15 Липня 2020
Переглядів:
2133
Поділитися новиною:
Марія Літвінова - це та рідкісна птаха, яка працює за спеціальністю та кайфує від того, чим займається. У жінки свій онлайн-магазин handmade посуду Pretty Plate, в якому зібрані роботи найбільш pretty майстрів-керамістів України.
Марія розповіла нам про приємні наслідки займати вузьку нішу на ринку, цінність ручної роботи для українців та любов до себе. Вжух - читайте та надихайтеся!

Чому хендмейд з'явився не просто так у моєму житті

На питання "Як хендмейд увійшов в моє життя" у мене в голові була думка "та ніяк". Але потім я згадала, що колись в дитинстві шила собі одяг. Бо як тоді було? Коли батьки купували нам якийсь предмет гардеробу, то це була одна суперякісна кофтинка на декілька років. Це однозначно круто, але на той момент суперякісна кофтинка була зовсім не гарною. Тому я сама шила собі одяг, взагалі не розуміючи основ крою та шиття. Тоді я ще не розуміла, що з тканини для постільної білизни не варто шити собі штани, наприклад.

От що стосується кераміки та глини, то тут історія зовсім інша. Безпосередньо до цього виду творчості я не маю ніякого стосунку. Так, я була на майстер-класах з виготовлення посуду з глини, тому маю чітке уявлення, як відбувається процес. Але сама я ніколи не виготовляла посуд. Одне знаю точно: працювати в цій сфері - це не просто "взяв-сів-зліпив". Професійні керамісти навчаються цього по декілька років, адже там треба мати знання і з хімії, і з фізики, і щоб руки вмілі були.

Річ у тому, що українці саме так і сприймають хендмейд. Тобто їм здається, що людина щось там сидить, ліпить і все якось само собою виходить. Вони не знають, що є багато способів зробити посуд, але водночас і багато способів його знищити. Взагалі, в керамістів досить стресова робота, тому що буває до 50% браку. Сидиш, робиш, а потім відкриваєш пічку і бачиш, що половина посуду тріснуло.

Магазин. Beginning

Надворі 2014 рік. Перед тим, як запустити свій бізнес, я звільнилася з роботи. Працювала керівником проєкту в сервісі "Zarabotus" та паралельно аккаунт-менеджером в компанії, яка робить фоновий звук та установку моніторів в МакДональдз. Ще раніше працювала в відділі продажів. Тобто у мене був такий досвід, який я якраз використала в приватному підприємництві.

Дизайн посуду в той час ще був не дуже сучасний. Він був автентичний, красивий, в українському стилі, але клієнт хотів щось нове, мінімалістичне та сучасне. Тому ми почали створювали власний дизайн та замовляти його майстрам, таким чином старалися вивести посуд в Україні на вищий рівень. Зараз у нас представлений асортимент десь близько 50-ти майстрів. Де їх шукаємо? Найчастіше в інтернеті, але також на різних виставках, фестивалях.

Перших майстрів для свого магазину я знайшла на вуличному ярмарку в Києві. Серед усіх майстрів були лише 2 керамісти. Це дуже сумно, але на той час такою була реальність. Насамперед, я звертаю увагу на підхід майстра. Тому що часто красивий посуд може бути неакуратно зроблений. Бувають моменти, коли доводиться відмовлятися від співробітництва з майстрами, тому що там десь недофарбовано, не дотерто і так далі. Постачальники бувають різними.

Ми одразу запустили і сайт, і сторінку в Instagram. Оскільки нічого схожого ніхто не робив (ми зайняли вузьку нішу), продажі пішли буквально одразу. Навіть якихось факапних моментів не зможу розповісти, уявляєте? Людям однозначно сподобалася ідея. Хоча я така людина, що схильна все завжди перевіряти, тож була готова до того, що не всім зайде наш магазин. Тому на початку не наймала ні кур'єрів, ні людей в команду. Сайт теж робили власноруч (чоловік допоміг), обійшлися без великих інвестицій.

Як на мене, формат офлайн-магазинів вже потрохи відходить. Карантин теж вплинув на це, зокрема. У нас певний період був свій фізичний магазин у ТРЦ у Києві, але вирішили його закрити, адже все-таки досвіду з бізнесом онлайн у мене більше. Звичайно, ручні роботи людям цікавіше потримати, "пощупати" в руках. Але ми пропонуємо функцію накладного платежу, тож якщо що, людина може відправити товар назад. Якщо їй раптом не сподобається. До того ж, в онлайні менше конкурентів, як на мене, адже у нас досить вузький напрямок.

Дропшипінг VS онлайн-арбітраж

Дропшипінг - це модель в бізнесі, де підприємець є посередником між постачальником товарів та клієнтом.

Онлайн-арбітраж - це коли підприємець купує партію товару в постачальника та перепродує її.

Історія мого магазину - це історія з онлайн-арбітражем. Тобто я закуповую посуд, орендую для нього склад, роблю фото, викладаю в Instagram, займаюся продажем. До речі, 6 років тому Instagram був трішки іншим: там було набагато менше красивого контенту, ніж зараз. Зараз виділитися серед багатьох сторінок стало складніше, тому потрібно робити краще, більше, якісніше.

Робити контент для магазину - це одне з моїх улюблених завдань. Фотографувати посуд - особливо. Це дуже творчий процес, хоч і важкий в прямому і переносному сенсах. (Вага посуду немаленька).

Українці розуміють цінність хендмейду?

Формування звички "їсти красиво" - досить нелегкий виклик. Люди писали: "Боже, чого так дорого". Але насправді, всі магазини з не низькими цінниками проходять через це. Потрібно пояснювати людям, чому їсти з по-справжньому красивого посуду та оформлювати свій побут естетикою - це круто та варте того.

Життя одне і потрібно дозволяти собі час від часу купувати красиві та вишукані речі. Хочеться, щоб культура вживання їжі в Україні змінилася в кращу сторону.

Моменти з дитинства

У мене було щасливе дитинство. Є один крутий спогад, який я розповідаю своєму 5-річному сину. Спогад із серії "Не ідеальні батьки". Бо зазвичай батьки розповідають про себе лише хороше, а я часто розповідаю всілякі дурості.

Так от. Коли син не хоче спати в дитячому садку, я згадую цю історію. Колись ми з подругою теж не любили спати під час тихої години в садочку. Ми брали хліб, який нам давали під час обіду, і клали його собі під подушки. У нас із нею були сусідні ліжка. Коли вихователі виходили, ми діставали цей хліб і весь обідній сон розмовляли та їли його. Коли через тиждень вихователі змінювали постіль, то бачили купу крихт і були здивовані, як досі там не завелися горобці. Оце я своєму сину розповідаю і кажу: не хочеш спати - не спи, я у твої роки займалася тим, чим мені хотілося.

На вокал у музичну школу, на жаль, не вийшло вступити, тож у дитинстві вчилася співати самостійно. До речі, зараз ходжу в рок-школу в Києві. Там, звісно, багато дітей, тож відчуття бувають трохи дивні: 33-річна жінка серед підлітків. Але мені нереально подобається співати. Помітила, що тільки зараз в людей починає просинатися любов до себе. Я не соромлюся займатися тим, що мені подобається.

Для чого я займаюся вокалом? Ні для чого, просто це приносить мені задоволення. Співаю для себе.

Ментор як мотивація

Мої батьки теж мають свій сімейний бізнес, якому вже більше, ніж 20 років. Це книжковий магазин. Майже все своє дитинство я проводила там, допомагаючи продавати книжки. У мене вже тоді була сформована думка, що можна працювати не на заводі, а на себе. Що не варто боятися, треба пробувати та дуже багато працювати. Оскільки я людина лінива, то це має бути дуууже цікава справа, щоб хотілося нею займатися багато. Батьки - це мої ментори, наставники та люди, на яких хочеться рівнятися.

Окрім того, стежу в соціальних мережах за успішними бізнес-леді, які мають по декілька бізнесів та є щасливими. Вони мене надихають. Кожного разу я по-доброму офігіваю, як вони все встигають: сім'я, робота, особистісний розвиток, догляд за собою тощо.

Що для мене означає мій проєкт?

Це величезне бажання мотивувати людей відноситися до себе трішки краще та дозволяти прикрашати себе красивими речами навколо.
Прекрасне додає любові та натхнення до будь-якої справи. Важливо вміти знаходити сенс у тому, чим ви займаєтеся. Кожна справа - важлива, якщо ви розумієте та усвідомлюєте, навіщо це робите.
P.S.
P.S.
Життя одне - працюйте в задоволення.
Життя одне - працюйте в задоволення.
Поділитися новиною:
Раз на тиждень надсилаємо найприкольніше.
Го з нами.
ЩЕ ЦІКАВІ СТАТТІ