Click to order
Total: 
ПІБ
Ваш номер телефону
Місто доставки
Номер відділення Нової Пошти
Коментар для нас:
Спосіб оплати
Прокачайся разом з нами
Підписуйтесь на наш телеграм канал і тоді ви точно не пропустите наші круті статті

Театр у твоїй голові. Небезпечна небезпека?
10 Вересня 2021

Театр у твоїй голові. Небезпечна небезпека?
10 Вересня 2021
«Ви знаєте, що таке вистава-променад? Це вистава у русі. При чому рухаєшся ти сам. Ти – у своєму світі, але тебе занурюють в атмосферу, коли ти бачиш світ під іншим кутом. Занурення в паралельну реальність. Саме від слова «занурення»
(англ. – immersion) виникло імерсивне мистецтво. Ти не просто споглядаєш. Ти береш участь!»
Тільки що ви прочитали відгук одного з учасників вистави театру uzahvati. Адже ніхто краще не опише суть дійства, ніж той, хто, відчував це на власному досвіді. Імерсивні вистави – це дещо абсолютно нове для України, але надзвичайно цікаве та унікальне. Вам дають навушники, вмикають голос (ні, не Старшого Брата, якщо що), і долучають до подорожі містом та власними думками.

Ми поспілкувалися з режисеркою команди uzahvati Поліною Бараніченко, і вона розповіла нам багато «інсайтів» та історій, які відбулися за 4 роки існування театру поза театром uzahvati.
(Хей-хо, наприкінці супер ексклюзив)

Люди після вистав змінюються

Ціль вистав театру uzahvati завжди одна – це дати привід глядачеві прожити все те, що прожила команда театру, коли працювала над створенням тієї чи іншої вистави. 

– Ми повністю занурюємося у процес, оголюємо свої почуття та даруємо найбільш відверті емоції. Далі справа за глядачем. У нас немає завдання сподобатися йому. Ми даємо глядачам фантазію та свободу відчувати, не розуміти, злитися, нервуватися, закохуватися, робити те, що хочеться. 

Після своїх вистав команда uzahvati чує від глядачів такий фідбек:

«Я змінився/лася»;
«Я переїхав/ла до Києва»;
«Я зрозумів, що хочу зробити пропозицію дівчині»;
«Я бажаю відчути ці емоції, які я відчував/ла під час вистави, кожній людині».

2016, три людини та сильні почуття

Усі вистави театру uzahvati команда проживає разом. Навіть більше – вона переносить у них те, що відбувається в їхньому житті. У 2016 році uzahvati починався з трьох людей – Поліни Бараніченко, Олександра Орловського та Олександра Стужука. Звільнившись зі своєї основної роботи, вони вирішили, що хочуть створювати нову філософію у своєму житті та мистецтві. Перша імерсивна вистава, яку вони поставили називається «The Time». Така назва – не просто так, адже саме в той час кожен із засновників переживав досить метушливий та наповнений дедлайнами стиль життя, тому вони почали думати про час та його сенс.

– Ми починали свою справу та стояли перед дуже непростим вибором. З однієї сторони розуміли, що є команда та можливість зробити щось своє, але з іншої сторони ми також розуміли, що швидких грошей це не принесе, буде багато складнощів організації та треба йти на ризик. Ніхто з нашої команди не поєднує роботу в театрі з іншими посадами. Чому? Тому що uzahvati – це не просто фул-тайм робота, а стан душі, який не вийде ділити з чимось іншим.
Тому що uzahvati – це не просто фул-тайм робота, а стан душі,
який не вийде ділити з чимось іншим.
Їхня місія – це залучення почуттів, а «на бігу» це робити не можна. Саша Стужук, засновник театру, сказав: «Я створюю цю компанію та вкладаю в неї свої гроші для того, щоб бути у стані «у захваті» у кожному моменті, постійно, вже, не чекаючи, коли настануть кращі часи».

– Наша команда збільшується завдяки людям, які поділяють наші цінності. uzahvati – це як релігія: ти або розділяєш її погляди та залишаєшся, або проходиш далі. Тут немає чим зацікавити: ні великих грошей, ні стабільності, ні ясності – тільки сильні почуття.
uzahvati – це як релігія: ти або розділяєш її погляди та залишаєшся, або проходиш далі. Тут немає чим зацікавити: ні великих грошей, ні стабільності, ні ясності – тільки сильні почуття.

Перша вистава-променад в Україні та перші «не можна»

В імерсивних виставах та виставах-променадах глядач є не просто стороннім спостерігачем, а активним учасником того, що відбувається. Тут руйнується шаблон «актор на сцені – глядач в залі», адже вистава-променад – це дійство, яке починається в одній точці міста, а закінчується в іншій. «The Time» триває 4 км, а переміщення відбувається з локації на локацію. Підготовка цієї вистави зайняла 1 рік. За цей час команда пропрацювала 11 маршрутів, пройшла 50 км, репетирувала 159 разів і зіткнулися з багатьма «не можна». 

– Це були «не можна» всіх рівнів. Ми ж повинні були якось підлаштуватися до міста. Кожна локація має бути підтверджена офіційним документом, тому що наша діяльність не стихійна, вона повторюється регулярно. Щоб не ставалося оказій під час вистави (наприклад, хтось підійде та заборонить тут знаходитися), потрібно було домовитися з владою, поліцією або ж компанією, яка відповідає за радіохвилі (ми працюємо на радіохвилі, тому важливо, щоб вона не перебивалася) та іншими. 

– А чому сюди НЕ МОЖНА? Це ж просто вулиця. 
– НЕ МОЖНА. Театр? То грайте в театрі.

Команда театру мала не просто попросити дозволу, а також пояснити, хто вони такі та чим займаються. 

– Часто люди на цих посадах просто не хотіли розуміти та слухати нас, адже вважали нашу діяльність чимось неважливим. Їм простіше було сказати: «Не дозволяю». Особисто мене, як художника, це дуже демотивувало. Адже у мене стосовно цього були певні ілюзії: «Ми ж таку класну та корисну справу робимо – та місто нас просто на руках має носити, тим більше, що ми це робимо за власні гроші, від них потрібен лише дозвіл».

Але виявилося по-іншому. Тому тільки через рік таких «любовних переписок» з представниками влади, всі локації маршруту вистави-променаду «The Time» було затверджено. Сьогодні, вже після 4 років діяльності uzahvati, команду театру поза театром знає більшість, тож бюрократичних проблем виникає менше.

Чому команда uzahvati У ЗАХВАТІ від карантину

– Карантин для мене – це взагалі не про жесть, «що буде далі» та депресію. Як і будь-яка подія в житті творчої людини, карантин – це про можливість. Насамперед про можливість ще раз переконатися, що почуття важливі. Я зраділа та подякувала карантину за те, що він трапився в нашому житті. Коли весь світ опинився в таких обставинах, єдине, що нам було під силу – це відчувати та виражати свої почуття.

Якраз на початку карантину команда почала працювали над новою виставою «STEREO». Це імерсивна вистава, створена лише для двох глядачів. Є лише ви, ваш партнер/партнерка та Голос у навушниках. Усе це відбувається у крутій просторій локації – на одному зі стадіонів Києва: «Старт», «Спартак», «Єдність» або НСК «Олімпійський».

Вистава розповідає про відносини чоловіка та жінки. «STEREO» – це відверті інтерв’ю з абсолютно різними парами, що поділилися своїм досвідом, відчуттями та історіями, які вони отримали впродовж подружнього життя. З майже десяти годин документального матеріалу у виставі використано лише хвилин 20.

Саме карантин дав поштовх для її створення. По-перше, стало більше часу на підготовку, а по-друге, доречність та необхідність цієї вистави зросла в рази, адже багато людей опинилися під час карантину 24/7 в замкнутому просторі. По-третє, вистава безпечна в умовах карантинних заходів.

– «STEREO» – це наче реактив, який перевіряє, чи є ще якась реакція між елементами (тобто чоловіком і жінкою). До речі, вперше ділюся з вами цією метафорою. Якщо реакції немає, то й перспективи відносин далі теж немає. Коли ми почали працювати над «STEREO», у нас було постійне відчуття тривоги, адже інтимність теми дуже висока. Вся наша команда хвилювалася, але ми чітко розуміли наслідки того, що можуть бути дуже різні думки в кожного, хто візьме участь. «STEREO» – це не про «сподобатися», це про контекст того, що відбувається всередині відносин конкретної пари. Від цього і залежить те, як вони її зрозуміють.
«STEREO» – це не про «сподобатися», це про контекст того, що відбувається всередині відносин конкретної пари. Від цього і залежить те, як вони її зрозуміють.
До речі, вже декілька разів під час вистави «STEREO» відбувалися пропозиції руки та серця. І поки що всі відповіді були «Так».

Деякі імерсивні вистави uzahvati нараховують до 60 людей в команді під час підготовки, притому що максимальна кількість глядачів за один раз не перевищує 20. Одна з таких вистав – це «DIALOGY», яка є найбільш близькою до таких справжніх традиційних імерсивних вистав. Локація – Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого в Києві, заповнена різними декораціями та акторами. Чому аж 60 людей в команді? Тому що вистава продумана максимально до дрібниць. У ній є не лише актори та режисер, а й художник по костюмах, художник по декораціях, режисер по світлу, відеодизайнер, фотограф тощо-тощо-тощо. До речі, «DIALOGY» створювалися за підтримки Українського культурного фонду.

Зараз, на жаль, ця вистава не проводиться, адже карантин трішки змінив правила гри.

ЕКСКЛЮЗИВ – лише для dumay!?:) – якою буде нова вистава театру uzahvati?

Нова вистава команди uzahvati матиме назву «MoNO». І вона буде проводитися, барабанний дріб, лише для одного глядача.

– Немає більш близької теми, ніж зустріч із самим собою. Це інтимна, смілива, різка, небезпечна зустріч зі своїми почуттями, страхами, стереотипами; з усім тим, чим наповнена свідомість людини; і тим, що недоговорюють твої почуття. Це буде відбуватися в неймовірній локації, про яку поки не хочу говорити, адже вона просто надзвичайна! Скажу лише, що це буде громадське місце, в якому глядач буде переміщуватися, але люди навколо не будуть знати, що саме у цей момент він проживає виставу.

Якщо все буде окей, то прем’єра планується в першому кварталі 2021 року.

Звернення до тих, хто ще ні разу не був на імерсивних виставах uzahvati

– Дорога людино, ти дуже щаслива, потому що твій досвід uzahvati ще попереду. Не бійся. Не спробуєш – не дізнаєшся. Єдине, що тобі потрібно для імерсивної вистави – це готовність бути «тут і зараз» та зіткнутися з чимось невідомим, різним та новим. До театру, дорога людино, це не має ніякого відношення. Не думай про театр, не думай про те, що хотів сказати режисер, не думай взагалі ні про що. Відчувай, будь собою, самовиражайся, роби те, що ти хочеш. У виставах так багато свободи – не чекай інструкції, живи!
Ми радимо кожному хоча б раз спробувати прожити цей досвід. Бути відкритим до нового – надзвичайно важлива річ, тому переходьте за посиланням та бронюйте квиток на одну з вистав театру uzahvati.
ЩЕ ЦІКАВІ СТАТТІ
Поділитися новиною:
Раз на тиждень надсилаємо найприкольніше.
Го з нами.